безгрѣшьѥ


безгрѣшьѥ
БЕЗГРѢШЬ|Ѥ (1*), -˫А с. Безгрешность, непорочность:

аще ли мнѩть ѡ(т)рѣзанье оудовь д҃ши на безъгрѣшье стварѩти. да избодуть си очи и ˫азыкъ. руцѣ же и нозѣ. (εἰς τὴν... ἁμαρτίαν) ПНЧ XIV, 154в.


Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. . 1988.

Смотреть что такое "безгрѣшьѥ" в других словарях:

  • безгрѣшьныи — (37) пр. Безгрешный, непорочный: Повелѣваѥть правило. сщ҃нкомъ безгрѣшномъ быти. і не імѣти. зазора грѣховн(а)го. КР 1284, 54а; и сп҃си мѩ грѣшнаго. ˫ако ты ѥдинъ ѥси безъгрѣшенъ ѡбразъ и и [так!] сиѩниѥ бл҃гвнаго ѡц҃а. СбЯр XIII, 222 об.; тѣло… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • безгрѣшьно — (1*) нар. к безгрѣшьныи: Въ объдовѣнии. власть имоущи˫а съ собою. жити съ моужьмь безгрѣшьно. (ἀνέγκλητος) ΚΕ XII, 191б …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • безгрѣшьствьныи — (1*) пр. Безгрешный: Арсении... оуслыша... гла(с)... Арсеньѥ, бѣгаи молча, оумолъкни. си бо соуть корень˫а безгрѣшьствьна˫а. (τῆς ἀναμαρτησίας) ΓΑ XIII XIV, 242г …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • безгрішний — 1 прикметник безвинний безгрішний 2 прикметник без грошей розм …   Орфографічний словник української мови

  • безгрёзье — (Иг. Сев.) …   Словарь употребления буквы Ё

  • безгріховний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • безгрішність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • безгрішно — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • безгрішшя — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • безгріховний — а, е. Те саме, що безгрішний I …   Український тлумачний словник

Книги



Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.